Затверджена рішенням сесії
Середино-Будської міської ради
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
«Про дату заснування міста Середина-Буда»
26 липня 2001 року Кабінет Міністрів Україні прийняв постанову №878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України». У Сумській області таких поселень згідно Списку – 15. Серед них Середина-Буда. В постанові зазначено, що засноване наше місто у середині XVII століття. До речі, наші найближчі сусіди Шостка, Ямпіль та Дружба не потрапили до Списку, тому, що значно «молодші» Середина-Буди.
Більшість історичних міст Сумщини давно визначилися з датою заснування , символікою та іншими атрибутами, притаманними городянам, що поважають себе та своє місто. Справа честі депутатів сьогоднішньої міської влади нарешті визначитися з цих питань, і таким чином увічнити себе у багатовіковій історії Середина-Буди.
Упродовж багатьох років автор працював над цим питанням. Проаналізовано десятки історичних джерел в архівах та бібібліотеках Києва, Чернігова,Сум. На сьогодні ця проблема виглядає наступним чином.
ФАКТ ПЕРШИЙ
Після Люблінської 1569 року унії, різко посилюється польська експансія в Україну. Сіверщина була лише одним із напрямків просування польської шляхти на схід. ЇЇ перш за все приваблювала можливість привласнення родючих ділянок землі та експлуатація лісових багатств краю. Цей час збігається із часом бурхливого розвитку європейського ринку, суттєвим ростом цін на збіжжя, мед, віск, поташ та інші товари, що можна було продукувати в наших місцях. Особливо вигідним було виробництво поташу з місцевої дешевої сировини (заснування буд). Зацікавленість польської шляхти була реалізована в 1618 році, коли у селі Деуліно, знесилене у “смутні часи” Московське царство поступається Сіверщиною на користь Речі Посполитої. “Деулінське перемир'є” повертає наш край у лоно європейської течії історичного розвитку після більш ніж столітньої перерви (1503-1618). Це частково було актом формальним, тому що Москва на той час вже майже не контролювала цей регіон. А всесвітньо-відомі події пов’язані з повстанням Болотникова та авантюрою Лжедмитрія Першого зароджувалися якраз у цьому краї (Путивль, Новгород-Сіверський). На той час вже існували такі поселення як Чигин, Зноба, Порохонь. До Хмельниччини (1648) зусиллями польської та української шляхти залюднюються землі у межиріччі Свіги і Знобовки. З першоджерел відомо, що очолювали цей процес представники українсько-польського магнацького роду Пясочинських. Їм належали сусідні з майбутнім містом поселення – села Порохонь і Ромашков.
У 2006 році у Київському видавництві «Темпора» вийшла друком книга Кулаковського П. «Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618-1648)». Автор, викладач Національного університету «Острозька Академія» спеціалізується на цій темі. На стор.365-366 він зокрема пише: «До початку козацького повстання 1648 року будництво залишалося однією з найбільш прибуткових галузей новногод-сіверського господарства Пісочинських... У 1638 році підприємець Шапор Чехович, з дозволу Пясочинського заснував буду практично на самому кордоні Новгород-Сіверського повіту з Сєвським уїздом. Практично відразу ж буди обладнувалися підсобними підприємствами. До них належали наприклад кузні. Поява останніх сприяла винекненню на місці згасаючих буд населених пунктів з назвами «Буда» чи «Будище».
Кулаков посилається при цьому на документи, що зберігаються у РГАДА у Москві.
Враховуючи той факт, що розмежування між Річчю Посполитою і Московським царством на цій ділянці триволо довго і болісно і якраз у цей 1638 рік, не викликає сумніву щодо точності розташування новозаснованої буди.
1946 року Олександр Пісочинський помирая. Його єдиний син і друга дружина починають запеклу судову тяжбу за величезну спадщину батька і чоловіка. Через два роки вибухає вихвольна війна. Пясочинські тікають до Польші. Владу у нашому краї прибирє до свиїх рук українська козацька старшина.
| 
